Ольвія

Тіра

Ніконій


Назад


  Історія і монетна справа міст Північно-Західного Причoрномор`я
Ru  En  Ua  
   


Ольвiя - античне місто на березі Бугського лиману, в районі сучасного селища Парутіно.

У грецькій колонізації Північного Причорномор`я дуже велику роль грало місто Мілет. Милетська аристократія навіть отримала назву "вічних мореплавців". Зв'язки між метрополією і заснованої нею Ольвією, як і з іншими милетськими колоніями, існували у вигляді союзу рівних і суверенних партнерів. Частіше за все вони були пов'язані економічними путами і єдністю культу.

Ольвiя була заснована милетцями на рубежі VII - VI ст. до н.е. і до кінця VI ст. до н.е. оформляється в типовий грецький поліс. Вона була рабовласницькою демократичною республікою. У домитридатовський період Ольвія була важливим торгiвельним центром. Її торгові зв'язки тягнулися до окремих районів Поволжжя і Приуралля.

У 331 р. до н.е. Ольвія виявилася об'єктом завойовничоi політики намісника Олександра Македонського у Фракії Зопіріона. Але ольвiополити в союзі зі cкіфами розгромили македонську армію, а сам Зопіріон загинув в бою.

З III ст.до н.е. положення Ольвії гіршає. Більш сильні економічно боспорськi торговці витісняють ольвiйських купців з багатьох районів Причорномор'я. Військові зіткнення зі скіфами та іншими місцевими племенами привели до того, що в середині II ст.до н.е. Ольвія попала під владу скіфів. Ця подія засвідчена карбуванням в місті монети з ім'ям скіфського царя Скилура. У кінці II ст.до н.е. місто звільнилося з-під скіфського панування, але попало в залежність від понтiйського царя Мітрідата VI Евпатора.

У другій половині I ст. до н.е., відбудована після гетського розгрому, Ольвія визнає залежність від варварських, швидше усього сарматських, царів Фарзоя і Іненсимея, що чеканили в місті власну монету. Зі II ст.н.е. в місті розміщувався римський гарнізон. Декілька пізнiше Ольвія була включена до складу римської провінції Нижня Мезія. У місті чеканиться монета з портретами римських імператорів.

У III ст.н.е. Ольвiя, як і інші античні держави Північного Причорноморья., вступає в період загального економічного і соціально-політичного занепаду. Одночасно посилюється натиск варварів ззовні. У Ш ст. н.е. місто розгромили готи, а вторгнення кочових орд гунів в кінці IV ст н.е. остаточно знищило місто-державу Ольвію.

У ранній час Ольвія використала грошові знаки у вигляді мідних стрілок, що ллються, дельфінів і риб. У V - IV ст. до н.е. випускаються бронзові асси, що ллються. З V ст. до н.е. починається чеканка срібної монети. В V - III ст. до н.е. поліс випускає золоту, срібну і мідну монету. Монети другої половини II ст. до н.е. з ім'ям Скилура свідчать про підкорення міста скіфам. В I - III ст. н.е. у мiстi панував римський гарнiзон i з цим пов`язане розповсюдження римських монет. Скорочення, а потім і повне зникнення власного грошового обігу в останній чверті IV ст. н.е. говорить про занепад і загибель міста.

Тіра - античне місто на західному березі Дністровського лиману, у колi сучасного міста Белгород-Дністровський. Заснована в VI ст. до н.е. і була спочатку порівняно невеликим поселенням землеробського характеру. Лише з IV ст.до н.э. придбала значення торгового центра. Типовий грецький поліс, що володіє всіма органами міського самоврядування - народними зборами, радою, архонтатом і т.д. Це підтверджує автономне карбування міської монети, включаючи і золоту.

У ранньоеллиністичний час Тіра переживає епоху розквіту, а потім вступає в період кризи, який завершується включенням міста до складу держави Мітрідата VI Евпатора. У 50-х роках I ст. н.е. Тиру підпорядкували собі римляни.

Тіра мала самостійну монетну справу. Перший період - автономне карбування Тіри - починається в кінці 50-х років IV в. до н.е. емісіями срібних драхм, тип яких копіює кізікини. Протягом III - II ст.до н.э. для потреб внутрішнього ринку монетний двір Тири чеканив мідну монету. Для міжнародної торгівлі використовувалися електрові кізікини.

Перший період завершується випуском монет, що свідчать про підкорення Тіри з кінця II ст. до н.е. Мітрідату VI Евпатору. З другої половини I в. до н.е. протягом майже ста років Тіра своїх монет не випускала. Другий період автономного карбування продовжувався з часу імператора Доміциана (81-96 р. м.) до кінця правління імператора Олександра Севера (225-235 рр.) з невеликими перервами. Монети Тіри цього періоду представляють для провінційних міст римської імперії мідь з портретами членів імператорського будинку.

Для вивчення торгових зв'язків показові знахідки монет Тіри за межами міста і знахідки в самій Тірi монет інших античних центрів. На основі зображень на монетах Тіри можна говорити про культи бога ріки Тіраса, Деметри, Аполлона, Діоніса, а також, можливо, Афіни, Гермеса, Геракла, Аськлепія.

Ніконiй - античне місто на східному березі Дністровського лиману, у колi сучасного селища Роксолани. Виник у другій половині VI в.до н.э. і знаходився в певній економічній і політичній залежності від Істрії. Кам'яне будівництво в місті починається в V ст. до н.е. Будова Ніконія носила регулярний характер. На рубежі III - II ст. до н.е. місто зазнало руйнування. У перші віки н.е. розміри міста зросли в порівнянні з попереднім періодом. Життя в Ніконіi припинилося протягом III - IV ст. н.е.

У V - IV ст. до н.е. основним платіжним засобом на внутрішньому ринку Ніконія були iстрийськi мідні монети, що ллються. Ймовірно, Ніконій сам випускав ці монети, оскільки монет інших античних центрів в місті знайдено несумірно менше, ніж монет Істрії.

До власних нiконiйських монет відносяться монети трьох номіналів, що ллються, що датуються приблизно 470 - 460 рр. до н.е., з ім'ям скіфського царя Скила. Збіг датировки монет з годом правління Скила, а також відповідність обмеженості даної емісії короткочасностi правління цього царя, служать підтвердженням того, що саме ім'я Скила вказано на монетах Ніконія.