|
|
|
|
Історія і монетна
справа античних міст Таврii
|
|
|
 |
|
|
|
|
Керкинітіда - найбільш
ранній з древніх міст Північно-Західної Тавріки. Виник на рубежі
VI - V ст. до н.е. і знаходився на місці сучасного міста Євпаторія.
Вихідцями з якого грецького поліса була заснована Керкинітіда -
невідомо. Існують дві гіпотези. По одній версії місто заснували
дорийцi (Гераклея Понтійська), по іншій - невідомий ионiйський поліс.
До середини IV ст. до н.е. місто було невеликим самостійним полісом,
а пізніше було включено до складу херсонеського поліса. У II ст.
до н.е. був захоплений скіфами. Під час другого походу Діофанта
(кінець II ст. до н.е.) Керкинітіда була взята після облоги і повернена
Херсонесу. По археологічних знахідках встановлено, що життя в місті
припинилося на рубежі II - III ст. н.е.
У другій половині V ст. до н.е. Керкинітіда, аналогічно з Ольвієй,
випускала примітивні монети, що ллються, у вигляді стріл та риб,
на зміну яким прийшла державна монета, що ллється, - керкинiтидський
"асc". У IV - III ст. до н.е. місто чеканило власну мідну монету
з вказівкою свого імені. Включення Керкинітіди до складу Херсонеської
держави мало для міста самі сумні наслідки - вoнo перестало існувати
як поліс, припинило чеканити монету, опинилося на положенні виробничого
додатку.
Херсонес - античне
місто на території Південно-Західної Тавріки, в межах сучасного
міста Севастополя. Заснований в V ст. до н.е. переселенцями з Гераклеї
Понтійської. Єдина дорийськая колонія в Північному Причорномор'і.
До середини IV в. до н.е. залишався невеликим містом. Потім почалася
експансія Херсонеса в родючі рівнинні райони Північно-Західного
Криму. Вона супроводилася підкоренням Керкинітіди і створенням численних
херсонесських зміцнень. Утворення в III в. до н.е. скіфської держави
в Криму привело до загострення скіфо-херсонесських відносин. Втручання
Мітрідата VI Евпатора врятувало Херсонес від скіфського розгрому,
але місто було включене до Понтійської держави Мітрідата.
Після смерті Мітрідата (63 р. до н.е.) Херсонес знаходився в політичній
і економічній залежності від Боспорської держави. З другої половини
I ст. н.е. в місті знаходився римський гарнізон. Після розділу Римської
імперії в кінці IV в.н.э. на дві частини Херсонес увійшов в сферу
впливу Східної Римської імперії. На відміну від багатьох інших грецьких
північно-понтійських міст Херсонес не загинув на рубежі античності
і середньовіччя.
Початок херсонеськоi чеканки відноситься до IV ст. до н.е. В подальшому
Херсонес випускав срібну і мідну монету, що зверталася на внутрішньому
ринку. З I ст. до н.е. в херсонеському грошовому обігу починає брати
участь понтiйсько-пафлагонська і боспорська монета, а в I - II ст.
н.е. посилюється приток римськоi монети.
У кінці III ст. н.е. античний Херсонес припиняє карбування власної
монети.
|
|
|
